- веселун
- —————————————————————————————веселу́німенник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
веселун — а/, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін … Український тлумачний словник
хуй — (маринованный, моржовый, голландский, мамин, с горы, стоптанный, ёбаный, вонючий); °° хер, ху; ··· а, абдула, абзац, абонент, абориген, абракадабра, абсурд, абсцесс, абутор, ав, аванс, авалокитешвара, авва, авто, автоген, автомат, автоматчик,… … Словарь синонимов
балакун — (той, хто полюбляє поговорити, балакуча людина), балаклій, балакайло, говорун, торохтій, лепетун, лепетень; баляндрасник (той, хто полюбляє занадто говорити, пересипаючи мову жартами); балясник, веселун, щебетун, щебетій, цвентюх, цокотун (той,… … Словник синонімів української мови
жартівник — (той, хто полюбляє жартувати), жартун, веселун, кумедник, дотепник, перебендя, сміхун, сміхотун, сміхотворець, скалозуб; пустун (у вчинках) Пор. дотепник, насмішник … Словник синонімів української мови
сміхотун — 1) (той, хто полюбляє сміятися), смішко, реготун, веселун 2) див. жартівник … Словник синонімів української мови
весельчак — іменник чоловічого роду, істота веселун рідко … Орфографічний словник української мови